Skip to main content

Римус дайийн меххвабы. "Суlва Чоджийий Къыlе Чоджий"

Са йаlххъей эхьалʼ еде тlабалʼ гьаъа ыхьа джена дих. Джоэлʼ ыхьа деш не хаа, не аккас. Манкъыкlле къайхьы сесʼбы Римус дайини йиссейни дегей, къулейнче илейкы, къаджена гаде гюъур кьаlсди адамийни кlане. Гаде ализаравъу вукlулʼ Римус дайини мугайлхъа, фагьымыква илякка кьаlсди югни акьвейхъа. 
Гойне едикlле къайхьийн. 
– Гигьирхьу, гигьирхьу чодж Суlва къыlейни хъигьна, илёбкlул-обкlул, авхъас даlвхуlна. 
– Эээгь, - ивгьо Суlвайн. Ман джуваб ивгьома иляакы: шена къадаахьван йаlххъейнче - ухьданна, хаlбна, кокна Къыlе! 
– Илёозуре, Чоджий Къыlе! - ивгьо Суlвайн. 
– Захъаб вахт дешда, Чоджий Суӏва. 
– Зас ваква юшен  гьаъас ыккан, Чоджий Къыlе. 
– Эйхьи, Чоджий Суӏва. Саджу гъу манче ивгье, няе илёбзур, засхъа хъимаале: вихьяар захъад, вихьяар! - маlхуlд ивгьо Къыlейн. 
– Закlле санихьа Чоджий Сё къавджу, ивгьо Суӏвайн. - Мана заква саӏвхуlна, ши сана-санкъуква югба девхьайке.  "Шу, къоншибы, югба вухьес вуккан." ивгьо. Зы джуваб гьиво чис, ваква юшен гьаъасва ивгьо. 

Гьайняа Къыlе хъегу паlтяхъыква кlырийн хьеб шадвалике, илёбзур ва эйгье: 
– Югда, Чоджий Суlва. Къийхъа абле засхъа, санад охьанас кар. Хаа гьидчуд дешин шахъад, амма хьунащее ушагъаршиква тlабаляъасын гьиджое вас гьилес. 
– Эйхьи,- ивгьо Суӏвайн. 
– Зы гозетяъасда,- ивгьо Къыӏейн. 

Къыlе хаахъа хъабы тав дена. 
– Гьиджоне вакʼ ыхьа, адамий?,- хъидгlын гьаъа Къыlе хьунащеэ. 
– Къийхъа Суӏва Чоджий мигьманийвалес аблесва гаф гьавъу, – эйгье вод Къыlейн. – Шас аlгьтият гьаъас вуккан, манчин ши хъаlкьаlн гьимаъаджин. 

Хъигьни йигъылʼ Чоджий Къыlейий Едʼ Къыlе одза хъебхьа мичlааlб, верыгъ хъыгъывчlессе, гьабкlын багъейхъа; савъу калам, абаджур, гьаъу охьанасын кар. Бирдан са дихав-къые, аккас гьиваагвана, къадаахьван гьарай гьавъу. 
– Ой, едю! Едʼ! Чоджий Суӏва хъааl. 

Манке Къыlейн экlба ушагъаар кlырыбишике авхъу гявъуинбы, вудж Едʼ Къыlейква аккейъаб илёбзур, чодж Суваl гозетʼ гьаъа.  

Гозетʼ гьаъа манбише, гозетʼ гьаъа - хъидябына Суlва. Гойне чодж Къыlе иляаккы аккейнче явашба. Иляаккыма, шенче къедже суlваlйн быlтʼ хьоще. Манке Къыlе акка хъаъу, гивъур, ивгьо: 
– Суlва Чоджий, Едʼ Къыlе ва гыргыни ушагъааше кар одхьун, шаваджад манбышис  мешет гьаъу деш. 

Няганис Чоджий гойне хъабы ва эйгьи:
– Чоджий Суlвайн багъыш гьаъа ивгьо: чlыlрывхьана, хъавалес даlхаlна. Манчин хааъиш гьаъа, гъу, Чоджий Къыlе къийхъа чисхъа абле кар охьанас. 

Верыгъ ахдыба илхъивчlумаа Къыlе одза хъивхьа, Суlвайни хаахъа къадабхьун. Къадаахьван хъабы, къайхьыйн - цӏиргӏ гьаъа шаванбы.  Аккейнче иляаккы, къеджен - суlва гивъур креслолʼ.  Ёргъаней  сайбхьу, манчин къамат джелебын вод. Гьар суралхъа иляаккы - няаджад охьанасын деш. Тlарийкlа столулʼ вод, чини муглекʼ чlикlа вод. 

– Вахъад охьанасын кlатlене? - Къыlейн эйгьи. 
– Гьоъо, Къыlе чоджий, некке иттунна! - Суlвайн эйгьи. 

Иняа Къыlе джуни бигъаар дюз хъаъу, ивгьойн: 
– Гъу охьанасын гъаъу чуют дена, Суlва чоджи? Йизди бугъазейнче илʼдягьаl мана кlатlе. 
– Къыlе аккейнче хъигъывчlу, колейхъа къадабхьун, гивъур, гозетяъа Суlва. Хылииба гозетяъас лазым вухьа деш, гьаманчилаллад даргьаlл ёргъан гьообхьур - манкъуни хъигьна экlба къадаахьван. Амма Къыlейн манчикlле эйгьи: 
– Гаре, Суlва Чоджий! Зы гьайняа дунʼкулʼ чуют гиххьы. Экlда алеэтlе, саlчlихарассе. 

Гьамаlхуlб манчин цlир гьавъу, илёокlал абкӏынна. Суlвайн мана авхъу деш...

Comments

Popular posts from this blog

"Кӏылна чагьзадэ" Антуан дэ Сэнт Экзюпери

  I Захъад йихьыдле сеннанкъаӏ закӏле “Табиатни гьаӏкӏей хъодкуйн гьекаебы” донани китабей, няе инсанын хылʼ хъидётӏуйни чӏалагбишди гьаӏкӏей одкӏун, са таъаӏджибнана шикилʼ къавджу. Шикилей хаӏбни хочейн са гьаӏйван кӏёогъаӏ вухьа. Инаӏхуӏбий мана цӏыцӏавъу: Китабей одкӏун ыхьа: “Хаӏбни хочейн чина кӏон быкырба гидёочӏу кӏёогъаӏ. Гойне манчиссе ыӏгъывкарас даӏхаӏву, са сура сенна къивийсанна, обхьунна быкырба гьаӏзмаъасдимей.” Зы чӏалагни мааджарани ыӏмырни гьаӏкӏей хаӏрра фыкыррамишхьа. Рангбынани кьаламбишиква зынаб йизда цӏеббийна шикилʼ цӏыцӏавъу. Йизда сабъэсда шикилʼ манчик акар вухьа: Зы гьавъуна иш чӏекӏынбишикӏле гьаагу, хъийгӏан хъаӏкьаӏн дешей манбы. Манбише джаваб хъиво:  “Няъасне шас кьаччийле хъааӏкьаӏнас вуккан?” Зы цӏыцӏавъуна  шикилʼ кьаччийна деш вухьа. Мана хаӏбни хочейн фил кӏёбгъуӏна шикилʼний. Чӏекӏынбишис башдадехьайке зы мебна цӏыцӏавъу, хаӏбни хочейни абна шикилʼ. Манбы гьаӏммаше башдаъас вуккан. Йизда кьоӏбъэсда шикилʼ манчик а...

Njaganijij Ģïje

Sa verığnani jiğılj Njaganij čini akkani ögijlj xulabbı vuxhnjelqa gidxhı iljobzur vuxha mäʼnij hookʼa. Mäʼnij hookʼamaa fıkırramiš vuxha: “Äljhääs zı čoljejqa xhıjiqa iljaakas jizdi Xhunašše-njaganijn jišin balabı äjxäränģä. Čoljejqab häsil vuxhjes xaaqa qavaljes.” Jäqqa Njaganijsqa Ģïje qizaaxı, manab čoljejqa čini kalamıqa iljaakas äljhää vuxha. Njaganijkʼlje Ģïje ģavžu ejhen:  “Hürmatnana Ģïje, näxübnje?”  Ģïjeb amma gjejb ötkamnana vuxha. Hürmatıkva salam hivljesdi žigej sadžu vukʼulj ģoobxhur ejhen: “Hižonje ğu Njaganij inäxüb čakba čoljej tʼabaljaʼa?” Njaganijn ejhen: “Zı ivijkaras qiğivčʼu.  “Ivijkaras?” Ģïjejn äqänajkva qijghan. “Amma mäxdüni žitʼani ģjelbišikva äqʼänjejqa älhääs deš.”  Ini žuvabbišikje Njaganij cimis qivxha. Mančis qʼabılj exhi ıxha deš čini ģel‘bišdi häkʼej mäxdün žuvabbı ejhenģä.  “Ğu fıkırramiš vooxhi jiğın, ģïjejn, ģeljbı jizınčilje ekʼda, jugda ģadajxhvan?” mančin Ģïjejkje qijghan.  “Hoʼo.” Ģïjejn ejhen.  “Vas vukkan d...

Sa misal. Sjojij Ģïje

Sa čʼalaga Sjo Ģïje xhinne išljemiš vooxhje vuxha. Man näxüdnje ıxha? Čʼalagıs sjo vukkan vuxha, amma maa sadžu ģïjejna vazijfa vuxha. Mančilj alla Sjojin gibğılna sjojna iš haaʼa, ģïjejn donnux aljatʼa.   Mana jugba išljemiš vooxhje vuxha. Gojnje acʼaxha hamani čʼalaga Ģïjejqab Sjojna vazijfa vobva. Sjojis qäl vuxha: «Mana hižo išnje vobna, zaʼïfna ģïje sjojin donnux aljatʼa?!» Čʼalagni xäbınbišilqa odkʼun. Aslanaar adı, kʼamissije. Sjojij Ģïje qodtʼulujnbı. — Ğu Sjonje vobna? — kʼamissijejn Ģïjejkje qidghın haʼu. — Hoʼo, zı Sjo vobna, — Ģïjejn žavab qivo kağızbı hagvu. — Zı vobna Sjo! — Sjojin qälıkva ivho. — Jiğın kağızbı?.. Nišni häkʼjej hïdžat haʼa, Sjo, inaa odkʼun vod — Ģïje! Mäxüd. Šu qijghanas mäʼna njaa vuxha?.. Nena mäʼna vuxhjes, kʼamissijej Aslanaaršin vazijfajlj Ämäljejr ıxha?!